Song Story – истории песен Пісні воєнних років несуть надзвичайний емоційний заряд, оскільки народжувалися вони здебільшого в хвилини великих потрясінь. У них стільки патріотизму, мужності, а разом з тим і щирості, і ніжності, що кожна стає улюбленою.
Своєрідним гімном захисту вітчизни стала патріотична пісня періоду Великої Вітчизняної війни «Священная война». Вона відома кожному вже з перших рядків: «Вставай, страна огромная!» Грізний поступ маршу поєднується в ній з широкою мелодійністю.
Історія створення пісні «Священная война»
24 червня 1941 року в газетах «Известия» та «Красная звезда» було опубліковано вірш відомого радянського поета, лауреата сталінської премії Василя Івановича Лебедєва-Кумача. Того ж дня твір прозвучав по радіо у виконанні відомого на той час актора Малого театру Олександра Остужева.
Вірш з таким актуальним яскравим змістом привернув увагу кількох композиторів і вже через три дні була підписана до друку і незабаром вийшла в світ десятитисячним накладом невеличка книжечка з піснею на ці вірші. Однак це була не загальновідома нині пісня «Священная війна». Автором музики був Матвій Ісакович Блантер (автор іншої відомої пісні воєнних років «Катюша»).
Варіант пісні на музику керівника Краснознаменного ансамблю пісні і танцю, професора Олександра Васильовича Олександрова був опублікований тиражем 5 тисяч екземплярів ще через три дні. А до того слова і музику композитор писав крейдою на дошці, а співаки і музиканти переписували їх у свої зошити. На репетицію знадобився ще один день…
26 червня 1941 року пісня «Священная війна» вперше прозвучала на Білоруському вокзалі в Москві, звідки відходили ешелони на фронт. За свідченнями очевидців, пісню виконували п’ять разів підряд. З того часу саме цей варіант пісні став музичним гімном Великої Вітчизняної війни, символом того суворого, героїчного і незабутнього часу.
Однак радянські ідеологи противилися широкому розповсюдженню пісні в солдатських масах, адже і в цій, здавалося б, цілком патріотичній пісні побачили дещо заборонене: надто вже трагічно, на їхню думку, звучали слова про тяжку смертну битву. А це не відповідало тогочасній стратегії про швидку перемогу «малою кров’ю». Тож лише з 15 жовтня 1941 року , коли ворог вже впритул наблизився до Москви, «Священная війна» стала щоранку звучати по радіо.
Пісня стала зброєю, здобула популярність на фронтах і підтримувала високий бойовий дух солдатів, особливо в тяжких оборонних боях.
Цікавим є той факт, що двічі протягом війни (у 1941 та 1942рр.) пісня «Священная війна» була записана на грамплатівки.
У післявоєнні роки пісня стала невід’ємною частиною репертуару ансамблю пісні й танцю Радянської армії і мала великий успіх під час гастролей.
Текст пісні «Священная война»
Вставай, страна огромная,
Вставай на смертный бой
С фашистской силой темною,
С проклятою ордой!
Пусть ярость благородная
Вскипает, как волна, —
Идет война народная,
Священная война!
Дадим отпор душителям
Всех пламенных идей,
Насильникам, грабителям,
Мучителям людей.
Пусть ярость благородная
Вскипает, как волна, —
Идет война народная,
Священная война!
Не смеют крылья черные
Над Родиной летать,
Поля ее просторные
Не смеет враг топтать!
Пусть ярость благородная
Вскипает, как волна, —
Идет война народная,
Священная война!
«Священная війна» перекладена іншими мовами, в тому числі й українською. Автором українського перекладу « Вставай, країно гордая» став Микола Бажан.
Текст пісні «Священная війна» українською
Вставай, країно гордая,
На подвиг бойовий!
З розбійницькими ордами
Вставай на смертний бій!
Приспів:
Ненависть благородная
Хай хвилями зрина,
Іде війна народная,
Священная війна!
Дамо відбій душителям
Всіх зоряних ідей,
Насильникам, мучителям,
Грабіжникам людей.
Приспів.
Не сміють крила чорнії
Вітчизну затінять.
Поля її просторії
Не сміє кат топтать.
Приспів.
Гнилій фашистській погані
Вженемо кулю в лоб,
І зграї цій непрошеній
Зіб’єм навіки гроб!
Приспів. (2)
Відомі також версії німецького перекладу «Der Heilige Krieg» — автор Стефан Хермлін, польські версії авторства Кжиштофа Грущиньского та «Żołnierzu do szeregu stań», угорська «Fel, küzdelemre, hős haza».