Історія пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…»

Автор статті – Світлана Репетун

Цікава історія створення пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…».

Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крила не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав

Кожному українцеві, без сумніву, відома мелодія та слова цієї унікальної пісенної перлини. Однак багато хто сприймає її слова як творіння Тараса Шевченка, а музику зазвичай вважають народною.

Історія пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…»

Насправді ж автором тексту є сучасник Кобзаря поет-романтик Михайло Петренко (1817-1862). Уперше вірш, який починається словами: «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» був надрукований у поетичній збірці «Сніпъ» 1841 року, де він мав назву «Недоля».

Чому ж тоді авторство приписували Шевченку? Справа в тім, що в 1876 році у львівській «Правді» в рубриці «З недрукованих ще поезій Тараса Шевченка» було надруковано згаданий текст. Його знайшли в альбомі Т.Шевченка, куди той інколи власноруч записував вірші, що припали йому до вподоби. Звідси й літературна помилка, яку згодом, на сторінках львівського журналу «Зоря» 1887-го року, виправив Олександр Кониський.

Не лише Кобзареві, багатьом українцям ця поезія була до душі, оскільки виявилася не просто талановитою, а настільки досконалою, що, на відміну від інших «народних версій» авторських пісень, і сьогодні  дуже мало відрізняється від тих, які були написані ще за життя поета Михайла Петренка.

Щодо автора музики, то його встановили також не одразу. Певний час вважали, що музику написав композитор, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба. Однак згодом вияснилося, що він лише вдало обробив для голосу та фортепіано музику Людмили Олександрової (підтвердження надано в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»).

Неспростовним залишається той факт, що пісня «Дивлюсь  я на небо та й думку гадаю…» (автор тексту М.Петренко, музика Л.Олександрової, обробка В.Заремби) не лише давно підкорила українські серця, а й вийшла далеко за межі України. Безумовно, її варто вважати цілком «народною» піснею.

Чуєш слова цієї пісні, і серце завмирає від захвату! Хто ж не мріє бути вільним птахом? Хто не марить злетіти до самого сонця, відчути себе вільним од усіх земних турбот , стати невагомим і щасливим? Саме тому  хвилюють людей слова поета, якому Бог дав висловити вголос заповітну людську мрію.

Відомі виконавці пісні

«Дивлюсь я на небо…» входить і нині до репертуару багатьох відомих виконавців. Серед них Борис Гмиря, Дмитро Гнатюк, Іван Козловський, Анатолій Солов’яненко, Юрій Гуляєв, Муслім Магомаєв, Олександр Пономарьов, Володимир Гришко, Ризький театр пісні «Етюд».

Цікаві факти

  • Автор славетної пісні М.Петренко народився у місті Слов’янську на Донеччині.
  • Восени 2017 року вийшла у світ книжка «“Дивлюся на небо та й думку гадаю” в перекладах мовами світу», яка увібрала в себе 24 переклади — усі відомі на час видання.
  • Перу М.Петренка належать слова відомої пісні «Взяв би я бандуру…».
  • 17 листопада 2017 року УкрПошта  тиражем у 400 тисяч випустила конверт, присвячений поету-романтику М.Петренку.
  • Влітку того ж року Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету (тираж 35 тисяч).
  • У 2014 році на честь Михайла Петренка було названо астероїд.
  • Для популяризації імені поета було названо вулиці в таких українських містах як Харків, Краматорськ, Слов’янськ,  Лебедин. Одну з нових вулиць у Голосіївському районі м. Києва названо в честь Михайла Петренка.
  • У червні 2012 року у м.Слов’янськ, де річка Бакай впадає у Казенний Торець і де колись була садиба Петренків, встановлено пам’ятний знак на честь 150-ї річниці з дня смерті пісняра. Це — гранітний камінь з написом, прикрашений зверху соколом-мрійником, що рветься у недосяжні небеса;
  • «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала в космосі. 12 серпня 1962-го року її виконав з борту корабля «Восток-4»перший космонавт українського походження Павло Попович. Ця пісня була улюбленою для видатного конструктора Сергія Корольова.

Текст пісні «Дивлюсь я на небо…»

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю.
Чому я не сокiл, чому не лiтаю?
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув i в небо злiтав!

Далеко за хмари, подальше од свiту.
Шукать собi долi, на горе – привiту.
I ласки у зiрок, у сонця просить.
У свiтi їх яснiм все горе втопить.

Бо долi ще змалку здаюсь я нелюбий.
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний.
Чужий я у долi, чужий у людей!
Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?
Чужий я у долi, чужий у людей!
Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?

Пишите ниже отзывы о песне

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.