Історія пісні «Горіла сосна, палала…»

З-поміж  чисельних українських народних обрядових пісень вирізняються весільні – жартівливі  й тужливі, сповнені радості щасливого кохання чи журби і туги від небажаного шлюбу. У другій половині ХХ століття широкого розповсюдження на всій території України набула пісня « Горіла сосна, палала…».

Цікава історія цієї весільної пісні, що припала до душі українцям, а втім не лише нам.

Історія створення пісні «Горіла сосна, палала…»

Кілька варіантів пісні «Горіла сосна» були записані західноукраїнськими фольклористами ще в тридцятіх роках ХХ століття. Один із них увійшов до виданого в США збірника «Лемковскы народны співанкы» під назвою «Горіла сосна, горіла».

У 1950-х роках пісня була опублікована в збірці Ukrainian Lemko and Other Folksongs, а наприкінці 1960-х увійшла до десятитомного зібрання українських народних пісень, які зібрав і відредагував Зіновій Лисько.

Серед чисельних варіантів пісні, які мали дещо відмінний від сучасної пісні сюжет, вирізнявся спільний мотив горіння дерева (зазвичай сосни) та гасіння його водою.

Горіла сосна, горіла,
Під нев дівчина сиділа.
На неї згари спадали,
За нев парубки плакали.
Решетом воду носили,
Із неї згари гасили.

Пісня «Горіла липка»

Один із варіантів твору під назвою «Горіла липка» записав Микола Костомаров ще в ХІХ столітті. А в 1927 році фірма «Колумбія» видала грамплатівку з цією піснею,  виконавці – Голютяки-Кузяни. Аранжуванням цієї народної пісні займався видатний український композитор Анатолій Кос-Анатольський.

Горіла липка, горіла,
Дівчина під ньом сиділа,
Іскорки на ню падали,
Хлопці за нею плакали.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили,
Кілько в решеті той води,
Тілько парібской уроди.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили,
Кілько в решеті тих дірок,
Тілько г’ Висові крас дівок.

Пісню «Горіла липка» у різні роки виконували Анатолій Солов’яненко, Богдан Косопуд, хорова капела «Лемковина».

Цікаво, що дослідники народної творчості зазначають наявність первинного спільного слов’янського джерела у польському, чеському та хорватському варіантах пісні. Це мотив палання сосни (або липи).

Український варіант «Горіла липка»

Горіла сосна, горіла,
Під нев дівчина сиділа.
На неї згари спадали,
За нев парубки плакали.

Хорватський варіант «Горіла липка»

Zelena lipa gorila,
Pod njom je mila sidila,
Iskre su na nju padala,
Da su sve ptice plakala

Чеський варіант «Горіла липка»

Hořela lipa, hořela,
Panenka pod ňo seděla,
Ješkerke na nũ padaly,
Mladenci o nu plakaly

Польський варіант «Горіла липка»

Gorzała lipka, gorzała,
Dziewczyna pod nię leżała,
Iskierke na nie padały,
Bez koszulre je parzały.

Гасіння палаючої сосни пов’язане із втратою «вінка» дівочості, а повернути втрачене — все одно, що погасити вогонь водою, принесеною у решеті.

Словацький фольклорист Ян Коллар зауважує, що пісня може походити з давньослов’янського звичаю карати вогнем дівчат, які втратили невинність.

Сучасні варіанти народної пісні

Одна із найвідоміших пісень сучасного весільного обряду і нині має багато варіантів. Ось деякі з них:

Текст пісні «Горіла сосна, палала»

(запис  зроблений Софією Грицею та Валентиною Новійчук 1977 року в м. Бурштині від  працівників Бурштинської ДРЕС)

Горіла сосна, смерека,
Сподобав ми ся здалека.
Горіла сосна ще й явір,
Сподобав ми ся кавалір.
Горіла сосна, палала,
Під нев дівчина стояла.
Під нев дівчина стояла,
Русяву косу чесала.
«Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені.
Більше служить не будете,
Під білий вельон підете,
Під білий вельон з кінцями,
Більш не підете з хлопцями.
Під білий вельон, під хустку,
Більш не підете за дружку.
Під білий вельон, під вінок,
Більш не підете у танок».
Горіла сосна і той пень,
Музика грала цілий день.

Пісня містить певні поетичні символи: палаюча сосна символізує дівоцтво, а вогонь — весілля, прощання з дівоцтвом. Розплітання коси, що є символом дівочої чистоти, — ознака переходу зі статусу дівчини до статусу молодиці, яка мала носити на голові хустку або очіпок. Відтепер, за давніми народними традиціями, вона вже не має права ходити у віночку, який символізує дівоцтво і цноту.

Пов’язування жіночої хустки молодій – один із найбільш зворушливих моментів українського весілля. Саме цей обряд зазвичай супроводжує щемлива пісня «Горіла сосна, палала» з розповіддю про те, що коси дівочі йдуть «під білий вельон, під хустку». Доречно нагадати, що малозрозуміле нам нині слово походить від західноєвропейського «вуаль» — щось легке, повітряне. Натомість більш уживана в нашій мові «фата» має арабське коріння та означає накидку, один з різновидів якої — звичайнісінький фартух.

Цікавий варіант пісні «Горіла сосна, палала»

(Ця версія містить прохання дівчини до батьків не віддавати її за вдівця.)

Горіла сосна, горіла, горіла,
Під нев дівчина сиділа.
На ню іскорки падали, падали,
А за нев хлопці плакали.
«Не плачте, хлопці, не плачте, не плачте,
Зелену сосну загасьте.
В решеті воду носіте, носіте,
Зелену сосну гасіте».
В решеті воду носили, носили,
Зелену сосну гасили.
Просила матір та й вітця та й вітця:
«Не дайте мене за вдівця.
Бо вдовець буде нарікав, нарікав,
Що першу жону ліпшу мав.
А діти будуть плакати, плакати,
Що то мачуха, не мати».
Тілько дівоцькой подоби, подоби,
Кілько в решеті той води.

Звичайно, цей варіант генетично пов’язаний із первинним сюжетом.

Найпоширеніший варіант пісні «Горіла сосна, палала»

Горіла сосна, палала,
Під нею дівка стояла.

Під нею дівка стояла,
Русяву косу чесала.

– Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені.

Більше служить не будете,
Під білий вельон підете.

Під білий вельон, під хустку,
Більш не підете за дружку.

Під білий вельон з кінцями,
Більш не підете з хлопцями.

Горіла сосна, смерека,
Сподобавсь хлопець здалека.

Сподобавсь хлопець та й навік,
Тепер вже він мій чоловік.

Виконавці народної весільної пісні «Горіла сосна, палала»

Пісня входить до репертуару багатьох українських та зарубіжних виконавців. ЇЇ із задоволенням виконують аматорські колективи, та найбільш зворушливо звучить вона під час весільного обряду, долучаючи наших сучасників до прадавніх народних звичаїв.

Понад один мільйон переглядів має версія пісні «Горіла сосна, палала» у виконанні Інни Книжник.

У своєму колоритному стилі заспівав пісню «Горіла сосна, палала» Олег Скрипка з гуртом Воплі Відоплясова. Давайте дивитися кліп.

Якщо вам подобаються інші версії пісні «Горіла сосна, палала», розповідайте про них у коментаріях.

Неприличные и агрессивные комментарии не публикуются

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.