Про щиру любов і велику повагу до батьків існує безліч пісень. Однак, коли чуєш перші акорди, а тихий хриплуватий голос Анатолія Горчинського доносить до серця слова про черешню, що «дітям годить» ягодами, і про стареньку матір, яка дні і ночі молиться за своїх дітей, відчуваєш, що ця пісня особлива.
Пощастило й мені познайомитися з автором і виконавцем цієї пісні у Тернополі під час зустрічі педагогів з цим чудовим композитором, талановитим режисером і водночас простим, відкритим і щирим чоловіком. Досить солідного віку сивочолий бард бере до рук гітару – і вмить завмирає серце від почутого.
Читайте далі про історію пісні «Росте черешня…».
У 80-х мені пощастило працювати разом з А.Горчинським в Тернопільському театрі. Чудова людина, чудові відносини були між нами. Потім я переїхав в Дніпро, але часто бував у рідному Тернополі. Якось при зустрічі кажу Горчинському, що у своїх аматорських фільмах часто використовую його пісні і чи він не заперечує. Анатолій посміхнувся і сказав, що його це тільки радує. https://www.youtube.com/watch?v=ZaC3OZ-mJG0
Так а де ж власне історія пісні? Те, що написане, — це просто патетичне говоріння з амбітною спробою сюжетно-композиційного аналізу пісні. Але про те, чому і в яких обставинах була написана пісня, — жодного слова. Авторам: почитайте матеріали про історію написання, наприклад, “Пісні про рушник” чи “Журавки”.
Неймовірно гарна пісня, яка трогає душу і без сліз не можна її слухати.
Це пісня з мого дитинства, і щоразу, чуючи її, я плачу, так само, як плакала і в дитинстві…..